Моя земля, мій край, моя кохана сторона– мовить кожна Людина про свою Батьківщину , свою Вітчизну, свою материзну.
В многолюдній , многостраждальній моїй Батьківщині-Україні живуть українці . Їхнє історичне наймення– русини. Слово «україна» вживалося ще за часів Київської Русі. Цим іменником називали прикордонну місцевість , крайні землі.
Лише згодом слово Україна стало власним.
Русь-Україна—це наша предковічна прапрадівська земля. Вона відома світові різними багатствами : хлібом– сіллю , піснею , чесною воєнною звитягою в обороні своїх прав і милосердям до скривджених . Ми можемо гордитися тим , що Україна ніколи не поневолювала інші народи , а лише захищала себе від сусідніх держав , ласих на чуже добро.
Ми , українці , пишаємося тим , що наша Батьківщина не раз переживала дні сили і слави , мала справді легендарних героїв , мужньо переносила найважчі випробування , коли гинули в гулагах , тюрмах , за колючим дротом мільйони дочок і синів.
Україна—країна смутку і краси , країна , де найбільше любили волю і завжди найменше Мали її , країна довгої , вікової героїчної боротьби за незалежність в результаті якої—велетенське кладовище : високі в степу могилим
Комментариев нет:
Отправить комментарий